Osteosynthesis in the Surgical Treatment of Zygomatic Complex Fractures with Various Fixation Devices

Olena Astapenko; Nataliia Lytovchenko

doi:10.64124/DMR-2026-1-CRSR-1

Автор(и)

Олена Астапенко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Автор https://orcid.org/0000-0002-2168-9439
Наталія Литовченко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Автор https://orcid.org/0000-0001-6982-2764

DOI:

https://doi.org/10.64124/DMR-2026-1-CRSR-1

Ключові слова:

полімерний остеосинтез, резорбтивна кісткова пластина, остеосинтез при переломі виличного комплексу, виличо-альвеолярний гребінь

Анотація

У статті відображено результати клінічного та рентгенологічного обстеження для вирішення питання вибору фіксатора для остеосинтезу (титанового або резорбтивного полімерного) у ділянці виличо-альвеолярного гребеня при переломах.
Мета: обрати метод фіксації кісткових фрагментів при переломах кісток лицевого черепа залежно від локалізації лінії перелому.
Матеріали та методи: пацієнти з переломами кісток виличного комплексу.
Результати: у результаті дослідження автор дійшов висновку про необхідність різних підходів до використання різних типів фіксаторів. Так, у випадках багатоуламкових переломів у ділянці виличо-альвеолярного гребеня та за наявності кісткового дефекту використання біодеградаційної полімерної пластини як єдиного способу фіксації кісткових фрагментів є недоцільним, оскільки в цій ділянці необхідно відновити контрфорси.
Висновки. Автори рекомендують застосовувати полімерні резорбтивні фіксатори у випадках заходів із відновлення цілісності кісток.

Посилання

1. Yemineni, B. C., Mahendra, J., Nasina, J., Mahendra, L., Shivasubramanian, L., & Perika, S. B.(2020). Evaluation of maximum principal stress, von mises stress, and deformation on 221surrounding mandibular bone during insertion of an implant: A three-dimensional finite element study. Cureus, 12(7): e9430. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.9430.

2. Varese, Ya. E. (2009). Indications for removing metallic mini plates in traumatology and reconstructive surgery maxillofacial. Ukrainian Dental Almanac, 12(2), 42–45.

3. Galatenko, N. A., Kuksin, A. M., Rozhnova, R. A., & Astapenko, O. O. (2008). Biodegrating action of bioactive material based on polyuretan-epoxy compositions as a carrier of drugs. The polymer journal. 2(30), 169–173. [Галатенко, Н. А., Куксін, А.М., Рожнова, Р.А., Астапенко, О.О. (2008). Біодеградуємий матеріал біоактивної дії на основі поліуретан-епоксидних композицій як носій лікарських речовин. Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, Полімер. журн., 30(2), 168–172]. [in Ukrainian]. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7291.

4. Malanchuk, V. О., & Astapenko, O. O. (2013). Application of bioresorbable polymeric bioactive action miniplates for osteosynthesis in fractures of the zygomatic complex. Herald of stomatology, (4), 68–72.

5. Malanchuk, V. О., Astapenko, E. A., Galatenko, N. A., et al. (2013). Results of the study of physical and mechanical biodegrading polymer properties, used in reconstructive bone surgery. Bulletin problems of biology and medicine, 2(100), 304–308.

6. Malanchuk, V., Logvinenko, I., Malanchuk, T., & Tsilenko, O. (2011). Surgical dentistry and maxillo-facial surgery (Vol. 2). Logos.

7. Prathigudupu, R. S., Tiwari, R. V., Mathew, P., Roy, B., Sadique, S., & Tiwari, H. (2018). Mortality in Maxillofacial Trauma. A Review. Saudi J Oral Dent Res, 3(7), 219–23. DOI: https://doi.org/10.21276/sjodr.2018.3.7.3.

8. Tami D. DenOtter; Johanna Schubert. (2021). Hounsfield Unit. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK547721/

9. Mehta R.; GP trainee, Chinthapalli K.; consultant neurologist. (2019). Glasgow coma scale explained. BMJ, 365: l1296. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.l1296.

10. Javali, R. H., Krishnamoorthy, Patil A., Srinivasarangan M., Suraj, Sriharsha. (2019). Comparison of Injury Severity Score, New Injury Severity Score, Revised Trauma Score and Trauma and Injury Severity Score for mortality prediction in elderly trauma patients. Indian J Crit Care Med, 23(2), 73–7. DOI: https://doi.org/10.5005/jp-journals-10071-23120.

11. Syed, I., Joshi, A., Desai, A. K., & Anehosur, V. (2020). Occlusal Analysis Using T-Scan in Patients with Condylar Fractures When Managed by Closed Method. J Craniofac Surg, 31(5), e451-e459. DOI: https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000006449.

12. Rallis, G., Mourouzis, C., Papakosta, V., Papanastasiou, G., & Zachariades, N. (2006). Reasons for miniplate removal following maxillofacial trauma: a 4-year study. J Craniomaxillofac Surg, 34(7), 435–9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcms.2006.07.001.

13. Aman, H., Shokri, T., Reddy, L. V., & Ducic, Y. (2019). Secondary management of midface fractures. Facial Plast Surg, 35(6), 640–4. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0039-3399494.

14. Mast, G., Ehrenfeld, M., Cornelius, C. P., Tasman, A. J., & Litschel, R. (2015). Maxillofacial fractures: midface and internal orbit-Part II: Principles and surgical treatment. Facial Plast Surg, 31(4), 357–67. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0035-1563693.

15. Rothweiler, R., Bayer, J., Zwingmann, J., Suedkamp, N. P., Kalbhenn, J., Schmelzeisen R, et al. (2018). Outcome and complications after treatment of facial fractures at different times in polytrauma patients. J Craniomaxillofac Surg, 46(2), 283–7. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcms.2017.11.027.