Особливості лікувально-діагностичного алгоритму у пацієнтів із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів, ускладненою больовим міофасціальним синдромом

Тетяна Костюк; Маріанна Сироїшко

doi:10.64124/DMR-2026-1-ORTH-2

Автор(и)

Тетяна Костюк Національний медичний університет імені О.О. Богомольця Автор https://orcid.org/0000-0001-6351-5181
Маріанна Сироїшко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця Автор https://orcid.org/0000-0002-7240-494X

DOI:

https://doi.org/10.64124/DMR-2026-1-ORTH-2

Ключові слова:

м’язово-суглобова дисфункція, скронево-нижньощелепний суглоб, больовий міофасціальний синдром, клінічний індекс дисфункції, шинотерапія

Анотація

За даними наукової літератури дисфункцію скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) виявляють майже у 82 % дорослого населення. Діагностика цієї патології досить складна. Феномен болю, який супроводжує прояв дисфункції, є найскладнішим симптомом під час діагностування та лікування дисфункцій СНЩС, оскільки є суто суб’єктивною характеристикою. Пацієнти з дисфункцією СНЩС, ускладненою больовим міофасціальним синдромом (БМФС), на сьогодні є найтяжчою для лікування групою стоматологічних хворих. Специфіка болю під час дисфункції СНЩС полягає в тому, що він не має чіткої межі та локації, і це ускладнює диференціальну діагностику даної патології. Проблема діагностики та лікування захворювань, до яких залучена периферійна нервова система, та їх ускладнень хронічним больовим синдромом є актуальною, а кількість таких пацієнтів демонструє тенденцію до зростання. Нині є необхідність у дослідженні та поєднанні патогенезів дисфункції СНЩС, особливо ускладненої БМФС, для забезпечення розвитку нових ефективних програм лікування.
Мета: проаналізувати характер та глибину проявів змін електроенцефалограм у пацієнтів із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів, ускладненою больовим міофасціальним синдромом, для підвищення якості надання стоматологічної допомоги.
Матеріал і методи. Для повного комплексного обстеження та лікування до основної групи дослідження ми відібрали 84 пацієнти із чіткими клінічними ознаками дисфункції СНЩС та больовими проявами різного ступеня інтенсивності. Відбір пацієнтів був контрольованим, з використанням методу стратифікаційної рандомізації. Окремо сформували та обстежили контрольну групу пацієнтів відповідного вікового діапазону (20 осіб), які мали інтактні зубні ряди, фізіологічні форми прикусу та абсолютну відсутність клінічних ознак дисфункційних змін СНЩС (H = 0), зокрема й відсутність болю. Вік пацієнтів — 18–44 роки. Із 84 осіб 62 (74 %) були жіночої статі, 22 (26 %) — чоловічої.
Результати. Оцінювання ефективності запропонованого нами методу лікування є обов’язковою та необхідною умовою для ухвалення клінічних рішень, які базуються на патогенетичному механізмі розвитку дисфункції СНЩС, ускладненої БМФС. Запропонований нами діагностичний алгоритм, який включав моніторинг вихідного стану пацієнта та персоніфіковану корекцію під час лікування, виявив не лише клінічну значущість отриманих результатів, а й вагомі кількісні характеристики у вигляді інтегральних показників стану СНЩС як єдиної цілісної біосистеми.
Висновки. За результатами клінічного обстеження пацієнтів із дисфункцією СНЩС, ускладненою БМФС, визначено: легкий біль відчували 34,5 % пацієнтів, середній — 57,1, тяжкий нестерпний — 8,3 % пацієнтів. Гендерне співвідношення цієї патології становить 5,25 : 1 з домінуванням жіночої статі. Розроблено та запропоновано комплексну схему заходів для попередження прогресування захворювання, профілактики ускладнень та комплексного лікування дисфункції СНЩС, ускладненої БМФС. Розраховано ризик недосягнення результату лікування: при запропонованому нами методі він є мінімальним. Виявлено підвищення (p = 0,027) ризику недосягнення ефекту лікування за зміною больового синдрому у разі зростання індексу дисфункції Н = 7 (95 % ВІ 5,5–10) на кожен пункт перевищення показника. Також слід зазначити зростання (p = 0,027) ризику недосягнення ефекту лікування за зміною індексу дисфункції під час зростання індексу болю за ВАШ (95 % ВІ 2,8–2,1) на кожен пункт перевищення значення показника. Досягнуті результати задовільні.

Посилання

1. Bezkorovaina, L. P., Harlyauskaite, I. Yu., & Ponomarenko, Y. V. (2023). Differential diagnosis of pain syndrome in the maxillofacial area. Analysis of a clinical case. Ukrainian Journal of Military Medicine, 4(2), 63–71 [Безкоровайна Л.П., Гарляускайте І.Ю., & Пономаренко Ю. В. (2023). Диференційна діагностика больового синдрому в щелепно-лицевій ділянці. Аналіз клінічного випадку. Український журнал військової медицини, 4(2), 63–71.]. DOI: https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.2(4)-063 [in Ukrainian].

2. Bezkorovaina, L. P., & Zhegulovych, Z. E. (2023). Some aspects of the etiology, prevalence and diagnosis of temporomandibular joint dysfunction. Medical Science of Ukraine, 19(1), 111–121. [Безкоровайна Л. П., Жегулович З. Є. (2023). Окремі аспекти етіології, поширеності та діагностики дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба. Медична наука України, 19(1), 111–121.]. DOI: https://doi.org/10.32345/2664-4738.2.2023.15 [in Ukrainian].

3. Zhegulovich, Z. E., & Bezkorovaina, L. P. (2024). Evaluation of pain syndrome treatment in patients with temporomandibular joint muscle dysfunction based on the functional state of masticatory muscles. Actual Dentistry, 3, 54–60. [Жегулович З. Є., Безкоровайна Л. П. (2024). Оцінка лікування больового синдрому у пацієнтів з м’язово-суглобовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба за функціональним станом жувальних м’язів. Сучасна стоматологія, 3, 54–60.]. DOI: https://doi.org/10.33295/1992-576X-2024-3-54 [in Ukrainian].

4. Zhegulovich, Z. E., Etnis, L. O., & Sayapina, L. M. (2023). Main trends in research of temporomandibular joint pathology in Ukraine. Actual Problems of Modern Medicine, 23(1), 170–177. [Жегулович З. Є., Етніс Л. О., Саяпіна Л. М. (2023). Основні тенденції дослідження патології скронево-нижньощелепного суглобу в Україні. Актуальні проблеми сучасної медицини, 23(1), 170–177.]. DOI: https://doi.org/10.31718/2077–1096.23.1.170 [in Ukrainian].

5. Klochan, S. M. (2019). Study of the application of international diagnostic criteria for temporomandibular disorders — DC/TMD, as the main diagnostic algorithm for research and clinical purposes (analysis of literature). Actual Dentistry, 3, 88–95. [Клочан С. М. (2019). Вивчення питання застосування міжнародних діагностичних критеріїв скронево-нижньощелепних розладів — DC/TMD, як основного діагностичного алгоритму в дослідницьких і клінічних цілях (аналіз літератури). Сучасна стоматологія, 3, 88–95.]. DOI: https://doi.org/10.33295/1992-576X-2019-3-88 [in Ukrainian].

6. Korostashova, M. A., Novikov, V. M., Rezvina, K. Yu., et al. (2023). Managing temporomandibular joint disorders: treatment stages and essential aspects. Actual Problems of the Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy, 23(2.1), 120–122. [Коросташова М. А., Новіков В. М., Резвіна К. Ю., та ін. (2023). Етапи лікування захворювань скронево-нижньощелепного суглобу та його особливості. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 23(2.1), 120–122.]. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.23.2.1.120 [in Ukrainian].

7. Korostashova, M. A., Novikov, V. M., Rezvina, K. Yu., et al. (2022). Clinical and radiological parallels in diagnosis of diseases and dysfunction of temporomandibular joint. Actual Problems of the Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy, 22(3–4), 120–122. [Коросташова М. А., Новіков В. М., Резвіна К. Ю., та ін. (2022). Клініко-рентгенологічні паралелі при діагностиці захворювань та дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 22(3–4), 120–122.]. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.22.3.4.126 [in Ukrainian].

8. Kostiuk, T. M. (2018). Electromyographic research of chewing muscles functioning in dysfunctional disorders of temporomandibular joint. Actual Problems of the Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy, 18(3), 212–219. [Костюк Т. М. (2018). Електроміографічне дослідження роботи жувальних м’язів при дисфункційних розладах скронево-нижньощелепного суглоба. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 18(3), 212–219.]. [in Ukrainian].

9. Kostiuk, T. M., Kaniura, O. A., & Lytovchenko, N. M. (2020). Efficiency of treatment of patients with muscular and joint dysfunction of the TMJ. Bukovinian Medical Herald, 24(4), 41–47. [Костюк Т. М., Канюра О. А., Литовченко Н. М. (2020). Аналіз результатів аксіографії при лікуванні пацієнтів з м’язово-суглобовою дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів. Буковинський медичний вісник, 24(4), 41–47.]. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.4.96.2020.101 [in Ukrainian].

10. Makieiev, V. F., Pupin, T. I., Kliuchkovska, N. R., & Fetsych, O. Yu. (2022). Orofacial pain and temporomandibular pathology. Clinical Dentistry, 1, 10–15. [Макєєв В. Ф., Пупін Т. І., Ключковська Н. Р., Фецич О. Ю. (2022). Орофаціальний біль і скронево-нижньощелепна патологія. Клінічна стоматологія, 1, 10–15.]. DOI: https://doi.org/10.11603/2311-9624.2022.1.12954 [in Ukrainian].

11. Rybalov, O. V., Novikov, V. M., Yatsenko, P. I., et al. (2019). X-ray and MRI characteristics of temporomandibular joint dysfunction of compression genesis. Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 4, 1(153), 335–338. [Рибалов О. В., Новіков В. М., Яценко П. І., та ін. (2019). Рентгенологічні та МРТ характеристики дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу компресійного генезу. Вісник проблем біології і медицини, 4, 1(153), 335–338.]. DOI: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2019-4-1-153-335-338 [in Ukrainian].

12. Syroishko, M. V., & Kostiuk, T. M. (2024). Clinical and pathophysiological substantiation of the feasibility of using functional therapy in the treatment of pain dysfunction of the temporomandibular joints. Actual Dentistry, 1(118), 105–110. [Сироїшко М. В., Костюк Т. М. (2024). Клінічне та патофізіологічне обґрунтування доцільності застосування функціональної терапії при лікуванні больової дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів. Сучасна стоматологія, 1(118), 105–110.]. DOI: https://doi.org/10.33295/1992-576Х-2024-1-105 [in Ukrainian].

13. Syroishko, M. V., & Kostiuk, T. M. (2023). Dysfunction of the temporomandibular joints associated with post-traumatic stress disorders in patients. Reports of Vinnytsia National Medical University, 2(27), 253–257. [Сироїшко М. В., Костюк Т. М. (2023). Дисфункція скронево-нижньощелепних суглобів на фоні посттравматичних стресових розладів у пацієнтів. Вісник Вінницького національного медичного університету, 2(27), 253–257.]. DOI: https://doi.org/10.21393/reports-vnmedscal-2023-27(2)-12 [in Ukrainian].

14. Li Annan, Shao Bingmei, & Liu Zhan. (2022). Comparison of stress distribution of TMJ with different mandibular deformities under incisal clenching. Comput. Methods Biomech. Biomed. Engin., 25(2), 148–155. DOI: https://doi.org/10.1080/10255842.2021.1939316.

15. Manfredini, D., & Poggio, C. E. (2017). Prosthodontic planning in patients with temporomandibular disorders and/or bruxism: A systematic review. J. Prosthet. Dent., 117(5), 606–613. DOI: https://doi.org/10.1016/j.prosdent.2016.09.012.

16. Singva Park. (2020) Theory and usage of tensiomyography and the analysis method for the patient with low back pain. J. Exercise Rehabil., 16(4), 325–331. DOI: https://doi.org/10.12965/jer.2040420.210.

17. Syroishko, M., Kostiuk, T., Proshchenko, N., еt al. (2025). Peculiarities of neuromuscular and TMJ rehabilitation of patients with prosthetics using digital algorithms. Stomatological Bulletin, 2(131), 62–67. DOI: https://doi.org/10.35220/2078-8916-2025-56-2.10.