Аноетичне лікування атипового ковтання у контексті державної політики охорони здоров’я
DOI:
https://doi.org/10.64124/DMR-2025-1-32Ключові слова:
атипове ковтання, тривожність, стрес, аноетичне лікування, міофункціональна реабілітаціяАнотація
Метою цього дослідження є оцінка ефективності підходу до міофункціональної реабілітації з використанням апарату Froggy Mouth при атиповому ковтанні у підлітків із набутими аномаліями верхньої та нижньої щелепи, що страждають від порушень шкідливих ротових звичок і позатонічних рефлексів через вплив стресорів. Оцінка необхідності впровадження аноетичного лікування атипового ковтання в систему охорони здоров’я, визначення основних напрямів державної політики щодо забезпечення доступності, ефективності та інтеграції цих методів у медичну практику.
Методи: У дослідженні брало участь 56 пацієнтів віком 15–17 років. Серед них 35 пацієнтів було діагностовано з атиповим ковтанням за методом П. Феллуса. Ці 35 пацієнтів із набутими аномаліями верхньої та нижньої щелепи були розділені на дві рівні групи. Оцінка включала використання анкети State-Trait Anxiety Inventory, опитування стресорів і звичок, клінічне обстеження, визначення типу ковтання та дихання, аналіз естетики обличчя, цефалометрію та функціональні тести дихання. Пацієнти групи I (16 осіб) отримували традиційне ортодонтичне лікування. Пацієнти групи II (19 осіб) проходили лікування, яке доповнювалося міофункціональною реабілітацією за допомогою апарату Froggy Mouth по 15 хвилин на день.
Результати: Було виявлено високий рівень тривожності та стресової напруги серед учасників дослідження. Шкідливі звички були відзначені у понад 96 % учасників, із домінуванням звичок, що стосуються постави (підтримка голови рукою, спання на руці, текстова шия). Більше трьох пацієнтів страждають від порушення дихання, дисфункції м’язів обличчя, 62,5 % мають атипове ковтання. Міофункціональна реабілітація за допомогою апарату Froggy Mouth була проведена для пацієнтів із атиповим ковтанням або ротовим диханням. Після 10 тижнів у пацієнтів групи I самостійної нормалізації ковтання виявлено не було. Круговий м’яз рота та м’язи підборіддя продовжували брати участь у процесі ковтання. Функціональне поліпшення було відзначено у 57,8 % пацієнтів віком 15–17 років після 10 тижнів реабілітації. Через чотири місяці після початку ортодонтичного лікування 89,47 % пацієнтів групи II досягли нормальної функції ковтання, нормальної позиції голови відносно хребта і позиції другого шийного хребця (осі). У пацієнтів групи I були помічені зміни в русі зубів під час активного лікування, але клінічні дослідження показали наявність атипового ковтання у всіх пацієнтів цієї групи. У 56,25 % пацієнтів групи I не було відзначено змін у поставі, що підтвердило зміни в положенні осі.
Висновки: Результати цього дослідження підкреслюють ефективність міофункціональної реабілітації за допомогою апарату Froggy Mouth для лікування атипового ковтання серед дітей і підлітків віком 15–17 років, а також осіб з аномаліями верхньої та нижньої щелеп та стресовими звичками.
Посилання
1. Patrick Fellus. (2018). A Simplified Approach to Rehabilitation of Swallowing: Labiotherapy. On J of Dent & Oral Health, 1(2). DOI: https://doi.org/10.33552/OJDOH.2018.01.000506.
2. S, Di Vecchio, P, Manzini, E, Candida, M, Gargari. (2019). Froggy mouth: a new myofunctional approach to atypical swallowing. European Journal of Paediatric Dentistry, 20(1), 33–37.
3. Catiane Maçaira de Lemos, Paula Andreya de Souza Junqueira, Maria Valéria S. Goffi Gomez, Maria Estela Justamante de Faria, Silmara de Cássia Basso. (2006). Study of the relationship between the dentition and the swallowing of mouth breathers. Int otorrinolaringol, 10(2),114–118. https://arquivosdeorl.org.br/additional/acervo_eng.asp?Id=370.
4. Saba H Al Zubaidi, Mustafa M H Alsultan, Lamiaa A Hasan. (2023). Stress effect on the mandibular dental arch by mentalis muscle over activity, finite element analysis. J Orthod sci, 2(12), 61. DOI: https://doi.org/10.4103/jos.jos_16_23.
5. Kyle S. Smith, Ann M. Graybiel. (2016). Habit formation. Dialogues in Clinical Neuroscience, 18(1), 33–43. DOI: https://doi.org/10.31887/DCNS.2016.18.1/ksmith.
6. Eric R. Kandel. (2009). The Biology of Memory: A Forty-Year Perspective. The Journal of Neuroscience, 29(41), 12748–12756. DOI: https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.3958-09.2009.
7. Patrick Fellus. (2021). Innovative rehabilitation for orofacial praxis. International Dental Journal, 71, 37. DOI: https://doi.org/10.1016/j.identj.2021.08.014.
8. Spielberger, C.D., Gorsuch, R.L., Lushene, R., Vagg, P.R. and Jacobs, G.A. (1983) Manual for the State-Trait Anxiety Inventory. Consulting Psychologists Press, Palo Alto, CA. https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=2379332.
9. Fellus Patrick, and Lecendreux Michel. (2019). Swallowing Rehabilitation in a Child with Narcolepsy and Cataplexy. Scientific Archives Of Dental Sciences, Vol 2, (6), 36–28. https://saods.net/saods-volume-2-issue-6/.
10. Trudee A. Hoyte, Anil Ali, David R. Bearn. (2020). A cross-sectional survey to ascertain the prevalence of oral habits among eleven to twelve year old children in Trinidad and Tobago. Pediatric Dental Journal, 30(2), 86–91. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pdj.2020.03.003.
11. Andrija Bosnjak, Vanja Vućićević-Boras, Ivana Miletić, Darko Bozić, Milko Vukelja. (2002). Incidence of oral habits in children with mixed dentition. J Oral Rehabil, 29(9), 902–5. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-2842.2002.00925.x.
12. Vincenzo Quinzi, Alessandro Nota, Eleonora Caggiati, Sabina Saccomanno, Giuseppe Marzo, and Simona Tecco. (2020). Short-Term Effects of a Myofunctional Appliance on Atypical Swallowing and Lip Strength: A Prospective Study. J Clin Med. 9(8), 2652. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm9082652
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Стоматологія. Медицина. Реабілітація

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.