Методики дослідження якості життя пацієнтів стоматологічного профілю
DOI:
https://doi.org/10.64124/DMR-2025-1-14Ключові слова:
якість життя, методики, генералізовані ураження пародонта, стоматологічне здоров’яАнотація
Актуальність. Захворювання пародонта належать до поширених стоматологічних хвороб, призводять до втрати зубів, несприятливо впливають на організм загалом та якість життя пацієнтів. У медицині застосовують термін «якість життя», під яким розуміють ступінь благополуччя та задоволення тими сторонами життя, на які впливає хвороба та її лікування. Щоб визначити ефективність тих або інших лікувальних заходів зі збереження здоров’я пацієнтів, в останні роки використовують такий кількісний показник, як «якість життя». Якість життя у хворих може змінюватись з віком, тими чи іншими фізіологічними та психологічними проблемами, а також внаслідок проведення лікувальних і профілактичних заходів. Тому цей показник завжди необхідно оцінювати в динаміці та враховувати у діяльності лікаря-стоматолога для ефективнішої допомоги пацієнту.
Мета: проаналізувати вітчизняні та закордонні літературні джерела, інформаційні ресурси мережі «Інтернет» щодо вивчення та узагальнення методик, шкал та опитувальників дослідження якості життя пацієнтів стоматологічного профілю.
Матеріал і методи. Джерелами інформації слугували наукові публікації, електронні бібліотеки, бази даних охорони здоров’я, інформаційні ресурси та пошукові системи мережі інтернет. Пошук даних проводили за ключовими словами в наукових джерелах і пошукових системах. У роботі використано бібліосемантичний та аналітичний методи дослідження, систематизацію та узагальнення наукового матеріалу.
Результати. Встановлено, що захворювання негативно впливають на якість життя пацієнтів, ступінь якого не завжди визначається сутністю самої хвороби, проявами її симптомів і тяжкістю перебігу. Аналіз праць закордонних і вітчизняних авторів показує, що проблема якості життя пацієнта є актуальною, їй присвячено багато наукових досліджень та публікацій, кількість яких щороку збільшується майже на третину, створюються нові методики, опитувальники та шкали дослідження якості життя хворих.
Висновок. Методики дослідження «якості життя» пацієнтів стоматологічного профілю є перспективним напрямом, який дає можливість точніше оцінити порушення стану здоров’я хворих, краще уявити клінічну картину, визначити найраціональніший метод лікування, а також виявити очікувані результати за параметрами, що знаходяться на стику наукового підходу фахівців та суб'єктивного погляду пацієнта.
Посилання
1. Antonenko, M. Yu, Borisenko, A. V., & Gorodnov, E. V. (2023). Quality of life in patients with generalized periodontal lesions with anxiety. In Global science: prospects and innovations, 59–69. Liverpool, United Kingdom: Cognum Publishing House. [ Антоненко М. Ю., Борисенко А. В., Городнов Є. В. (2023). Якість життя у хворих на генералізовані ураження пародонта з проявами тривожності. У Global science: prospects and innovations, 59–69. ]. URL: https://sci-conf.com.ua/v-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-global-science-prospects-and-innovations-28-30-12-2023-liverpul-velikobritaniya-arhiv/
2. Danilevsky, M. F., Borisenko, A. V., Antonenko, M. Yu., Sidelnikova, L. F., Nesin, O. F., & Dikova, I. G. (2018). Therapeutic Dentistry: part 3. Periodontal Diseases (A. V. Borisenko, Ed.). Medicine. [ Данилевський М. Ф., Борисенко А. В., Антоненко М. Ю., Сідельнікова Л. Ф., Несин О. Ф., Дікова І. Г. (2018). Терапевтична стоматологія : т. 3. Захворювання пародонта, (А. В. Борисенко, Ред.). Медицина ]. ISBN 978-617-505-579-3.
3. Vodorez, Ya. Yu., Lemeshko, A. V., Marchenko, I. Ya., Shundryk, M. A., Tkachenko, I. M., & Kovalenko, V. V. (2019). Assessment of the quality of life of patients with the need for treatment of frontal teeth. Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 4(1): 296–300. [ Водоріз Я. Ю., Лемешко А. В., Марченко І. Я., Шундрик М. А., Ткаченко І. М., Коваленко В. В. (2019). Оцінка якості життя пацієнтів із потребою у лікуванні зубів фронтальної групи. Вісник проблем біології і медицини, 4(1): 296–300]. DOI: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2019-4-1-153-296-300
4. Maiborodina, D. D., Velyka, N. V., & Antonenko, M. Yu. (2019). Evaluation of quality of life in the situative analys of risk factors of generalized parodontal effects in obese young adults. Actual Dentistry, (3):32–35. [ Майбородіна Д. Д., Велика Н. В., Антоненко М. Ю. (2019). Оцінка якості життя при ситуаційному аналізі факторів ризику генералізованих уражень пародонта в осіб молодого віку з ожирінням. Сучасна стоматологія, 3:32–35. ]. https://doi.org/10.33295/1992-576X-2019-3-32
5. Adulyanon, S., Vourapukjaru, J., & Sheilam, A. (1996). Oral impacts affecting daily performance in a low dental disease Thai population. Community Dent Oral. Epidemiol, 24(6): 385–389. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0528.1996.tb00884.x
6. Atchison, K. A., & Dolan, T. A. (1990). Development of the geriatric oral health assessment index. J Dent Educ, 54(11): 680–687. PMID: 2229624, DOI: https://doi.org/10.1085/jgp.200308949
7. Cornell, J. E., Saunders, M. J., Paunovich, E. D., & Frisch, M. B. (1997). Oral health quality of life inventory (OH-QoL). Slade CD, 135–150.
8. Cushing, A. M., Sheilam, A., & Maizels, J. (1986). Developing socio-dental indicators — the social impact of dental disease. Community Dent Health, 3(1): 3–17. PMID: 3516317, DOI: https://doi.org/10.4269/ajtmh.2012.11-0519
9. Dolan, T. A., & Gooch, B. F. (1991). Associations of selfreported dental health and general health measures in the Rand health insurance experiment. Community Dent Oral Epidemiol, 19(1): 1–8. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0528.1991.tb00095.x
10. Haag, D. G., & Peres, K. G., Balasubramanian, M., & Brennan, D. S. (2017). Oral conditions and health-related quality of life: A systematic review. J Dent Res, 96(8): 864–874. DOI: https://doi.org/10.1177/0022034517709737
11. Herlitz, J., Brandrup-Wognsen, G., Caidahl, K., Haglid, M., Karlson, B.W., Hartford, M., Karlsson, T., & Sjöland, H. (2003). Improvement and factors associated with improvement in quality of life during 10 years after coronary artery ypass grafting. Coron Artery Dis, 14 (7): 509–517. DOI: https://doi.org/10.1097/00019501-200311000-00006
12. Karimi, M., & Brazier, J. (2016). Health, health-related quality of life, and quality of life: What is the difference? Pharmacoeconomics, 34(7): 645–649. DOI: https://doi.org/10.1007/s40273-016-0389-9
13. Karnofsky, D. A., & Burchenal, J. H. (1949). The clinical evaluation of chemotherapeutic agents in cancer. In CM MacLeod (Ed.), Evaluation of chemotherapeutic agents. Columbia University Press, New York, 191–196.
14. Kosmidis, P. (1996). Quality of life as a new end point. Chest, 109 (5 Suppl): 110–121. DOI: https://doi.org/10.1378/chest.109.5_supplement.110s
15. Kressin, N., Spiro, A., Bosse, R., Gracia, R., & Kazis, L. (1996). Assessing oral health-related quality of life: Finding from a normative study. Med Care, 34(5): 416–427. https://doi.org/ 10.1097/00005650-199605000-00004.
16. Leao, A. T., & Sheilam, A. (1996). The development of a socio-dental measure of dental impacts on daily living. Community Dent Health, 13(1): 22–26. PMID: 8634892.
17. Locker, D., & Miller, Y. (1994). Evaluation of subjective oral health status indicators. J Public Health Dent, 54(3): 167–176. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1752-7325.1994.tb01209.x
18. Locker, D. (1988). Measuring oral health: a conceptual framework. Community Dent Health, 5(1): 3–18. PMID: 3285972.
19. Mack, F., Schwahn, C., Feine, J. S., Mundt, T., Bernhardt, O., John, U., Kocher, P. T., & Biffar, R. (2005). The impact of tooth loss on general health related to quality of life among elderly Pomeranians: results from the study of health in Pomerania (SHIP-O). Int J Prosthodont, 18(5): 414–419. PMID: 16220807.
20. Reid, K., Farrel, D., & Dealey, C. (2012). Health related quality of life questionnires: Are they fit for purpose? In M. Agulnik (Ed.), In book: Head and Neck Cancer, 371–392. DOI: https://doi.org/10.5772/32482
21. Saintrain, M. V., & Souza, E. H. (2012). Impact of tooth loss on the quality of life. Gerodontology, 29(2): e632—636. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1741-2358.2011.00535.x
22. Scott, D. L., & Garrood, T. (2000). Quality of life measures: Use and abuse. Baillieres Best Pract Res Clin Rheumatol, 14(4): 663–687. DOI: https://doi.org/10.1053/berh.2000.0106
23. Slade, G. D., & Spencer, A. J. (1994). Development and evaluation of the oral health impact profile. Community Dent Health, 11(1): 3–11. PMID: 8193981.
24. Steele, J. G., Sanders, A. E., Slade, G. D., Allen, P. F., Lahti, S., Nuttall, N., & Spencer, A. J. (2004). How do age and tooth loss affect oral health impacts and quality of life? A study comparing two national samples. Community Dent Oral Epidemiol, 32(2): 107–114. https://doi.org/10.1111/j.0301-5661.2004.00131.x
25. Strauss, R. P., & Hunt, R. J. (1993). Understanding the value of teeth to older adults: Influences on the quality of life. J Amer Dent Assoc, 124(1): 105–110. DOI: https://doi.org/10.14219/jada.archive.1993.0019
26. The World Health Organization Quality of Life assessment (WHOQOL): Position paper from the World Health Organization. (1995). Soc Sci Med, 41(10): 1403–1409. DOI: https://doi.org/10.1016/0277-9536(95)00112-k
27. Yelin, E. (1999). Measuring functional capacity of persons with disabilities in light of emerging demands in the workplace. In Measuring Functional Capacity and Work Requirements: Summary of a Workshop, National Academies Press (US), 100–161.
Опубліковано
Номер
Розділ
Як цитувати
