Апаратне формування дуоденоентеро- та гастроентероанастомозів при панкреатодуоденектомії: оптимізація реконструктивного етапу

Ігор Хом’як; Олександр Литвин; Сергій Мотельчук; Андрій Малик

doi:10.64124/DMR-2026-1-ORSR-3

Автор(и)

Ігор Хом’як Державна установа «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМНУ» Автор https://orcid.org/0000-0002-3299-7840
Олександр Литвин Державна установа «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМНУ» Автор https://orcid.org/0000-0003-4819-4070
Сергій Мотельчук Державна установа «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМНУ» Автор https://orcid.org/0000-0002-9391-8149
Андрій Малик Державна установа «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМНУ» Автор https://orcid.org/0000-0001-9628-0999

DOI:

https://doi.org/10.64124/DMR-2026-1-ORSR-3

Ключові слова:

гастростаз, панкреатодуоденектомія, дуоденоентероанастомоз, гастроентероанастомоз, апаратний шов

Анотація

Актуальність. Гастростаз після панкреатодуоденектомії (ПДЕ) залишається одним із найбільш поширених та клінічно значущих ускладнень, що суттєво впливає на перебіг раннього післяопераційного періоду. Його розвиток асоціюється з подовженням термінів госпіталізації, необхідністю тривалої назогастральної декомпресії, відтермінуванням початку ентерального харчування та підвищенням ризику розвитку інфекційних ускладнень. Крім того, гастростаз негативно впливає на нутритивний статус пацієнтів, уповільнює функціональне відновлення та знижує якість життя у післяопераційному періоді.
Мета. Оцінити ефективність апаратного формування гастро- та дуоденоентероанастомозів при панкреатодуоденектомії для запобігання виникненню гастростазу.
Матеріали і методи. Проаналізовано 136 випадків ПДЕ (2019–2024 рр.). Шви: у 102 пацієнтів — ручні, у 34 — механічні.
Результати. Гастростаз виник у 25,5 % пацієнтів при ручному анастомозі та 14,7 % — при механічному (p < 0,242). Скоротилася тривалість використання назогастрального зонда у ранньому післяопераційному періоді (2 проти 7 діб) та терміни початку харчування (3 проти 7 діб).
Висновки. Застосування зшиваючих апаратів при формуванні дуоденоентеро- та гастроентероанастомозів під час панкреатодуоденектомії асоціюється з тенденцією до зниження частоти розвитку гастростазу. Це пов’язано з більш стандартизованим формуванням анастомозів, зменшенням тканинної травматизації та кращою герметичністю швів, що сприяє збереженню моторно-евакуаційної функції шлунка у післяопераційному періоді.

Посилання

1. Jiménez-Romero, C., de Juan Lerma, A., Marcacuzco Quinto, A., Caso Maestro, O., Alonso Murillo, L., Rioja Conde, P., & Justo Alonso, I. (2025). Risk factors for delayed gastric emptying after pancreatoduodenectomy: a 10-year retrospective study. Ann Med, 57, 2453076. DOI: https://doi.org/10.1080/07853890.2025.2453076.

2. Sabogal, J. C., Conde Monroy, D., Rey Chaves, C. E., Ayala, D., & González, J. (2024). Delayed gastric emptying after pancreatoduodenectomy: an analysis of risk factors. Updates Surg, 76, 1247–1255. DOI: https://doi.org/10.1007/s13304-024-01795-6.

3. Hayama, S., Senmaru, N., & Hirano, S. (2020). Delayed gastric emptying after pancreatoduodenectomy: comparison between invaginated pancreatogastrostomy and pancreatojejunostomy. BMC Surg, 20(60). DOI: https://doi.org/10.1186/s12893-020-00707-w.

4. Klaiber, U., Probst, P., Hüttner, F. J., et al. (2020). Randomized trial of pylorus-preserving vs. pylorus-resecting pancreatoduodenectomy: long-term morbidity and quality of life. J Gastrointest Surg, 24(2), 341–52. DOI: https://doi.org/10.1007/s11605-018-04102-y.

5. Fahlbusch, T., Luu, A. M., Höhn, P., et al. (2022). Impact of pylorus preservation on delayed gastric emptying after pancreaticoduodenectomy—analysis of 5,000 patients based on the German StuDoQ|Pancreas-Registry. Gland Surg, 11(1), 67–76. DOI: https://doi.org/10.21037/gs-21-645.

6. Hüttner, F. J., Klotz, R., Ulrich, A., Büchler, M. W., Probst, P., & Diener, M. K. (2022). Antecolic versus retrocolic reconstruction after partial pancreaticoduodenectomy. Cochrane, 1:0. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD011862.pub3.

7. Werba, G., Sparks, A. D., Lin, P. P., et al. (2021). The PrEDICT-DGE score as a simple preoperative screening tool identifies patients at increased risk for delayed gastric emptying after pancreaticoduodenectomy. HPB, 24(1), 30–39. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hpb.2021.06.417.