Етіопатогенетичні чинники появи денного та нічного бруксизму у дітей і дорослих, методи їх діагностики та лікування

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.64124/DMR-2025-1-20

Ключові слова:

денний бруксизм, нічний бруксизм, зубощелепний апарат, скронево-нижньощелепний суглоб, гнатологічне лікування

Анотація

Актуальність. Бруксизм вважається одним із найбільш руйнівних видів парафункціональної активності зубощелепної системи для зубів. Сучасні дослідження підтверджують взаємозв’язок між бруксизмом та появою розладів скронево-нижньощелепного суглоба. Бруксизм може призвести до низки негативних наслідків, таких як руйнування твердих тканин зубів, необоротні ураження скронево-нижньощелепного суглоба, поява вираженого больового синдрому, головний біль тощо. Такі наслідки неодмінно спричинюють зниження життєвої активності та якості життя пацієнтів. 
Мета: проаналізувати сучасну медичну літературу щодо етіопатогенетичних чинників появи бруксизму; провести диференційну діагностику денного та нічного бруксизму; підтвердити або спростувати доцільність використання стандартизованого інструменту для оцінювання бруксизму (Standardised Tool for the Assessment of Bruxism (STAB)); описати сучасні методи діагностики та лікування.
Висновки. У процесі дослідження виявлено, що основною причиною появи бруксизму є стрес і психологічні розлади пацієнтів, також причиною можуть бути спадковість і психосоціальний статус пацієнта. Доведено, що нічний бруксизм є жувальною м’язовою активні­стю під час сну, яка є ритмічною чи неритмічною, а не руховим розладом або розладом сну в іншому випадку. Денний бруксизм — це активність жувальних м’язів під час неспання, що характеризується повторюваним або тривалим контактом зубів і не є руховим розладом у здорових людей. Підтверджено доцільність використання стандартизованого інструменту для оцінювання бруксизму (Standardised Tool for the Assessment of Bruxism (STAB)) у повсякденній стоматологічній практиці, але він все ще потребує додаткових удосконалень та випробувань. Аналіз наукової літератури підтвердив наявність багатьох методів лікування бруксизму, але однозначних експериментальних підтверджень їх ефективності не існує.

Посилання

1. Manfredini, D. (2010). Current concepts on temporomandibular disorders (1st Ed.). Quintessence Publishing. ISBN 978-1-85097-199-3

2. Lavigne, G.J., Khoury, S., Abe, S., Yamaguchi, T., & Raphael, K. (2008). Bruxism physiology and pathology: An overview for clinicians. J. Oral. Rehabil., 35(7), 476–494. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2842.2008.01881.x

3. Storari, M., Serri, M., Aprile, M., Denotti, G., & Viscuso, D. (2023). Bruxism in children: What do we know? Narrative Review of the current evidence. Eur. J. Paediatr. Dent., 24(3), 207–210. DOI: https://doi.org/10.23804/ejpd.2023.24.03.02

4. Castroflorio, T., Bargellini, A., Rossini, G., Cugliari, G., Rainoldi, A., & Deregibus, A. (2015). Risk factors related to sleep bruxism in children: A systematic literature review. Arch. Oral. Biol., 60(11), 1618–1624. DOI: https://doi.org/10.1016/j.archoralbio.2015.08.014

5. Rossi, D., & Manfredini, D. (2013). Family and school environmental predictors of sleep bruxism in children. J. Orofac. Pain., 27(2), 135–141. DOI: https://doi.org/10.11607/jop.1057

6. de Baat, C., Verhoeff, M.C., Ahlberg, J., Manfredini, D., Winocur, E., Zweers, P., Rozema, F., Vissink, A., & Lobbezoo, F. (2021). Medications and addictive substances potentially inducing or attenuating sleep bruxism and/or awake bruxism. J. Oral. Rehabil., 48(3), 343–354. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.13061

7. Manfredini, D., Ahlberg, J., Aarab, G., Bender, S., Bracci, A., Cistulli, P.A., Conti, P.C., De Leeuw, R., Durham, J., Emodi-Perlman, A., Ettlin, D., Gallo, L.M., Häggman-Henrikson, B., Hublin, C., Kato, T., Klasser, G., Koutris, M., Lavigne, G.J., Paesani, D., Peroz, I., Svensson, P., Wetselaar, P., & Lobbezoo, F. (2024). Standardised tool for the assessment of bruxism. J. Oral. Rehabil., 51(1), 29–58. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.13411

8. Hardy, R.S., & Bonsor, S.J. (2021). The efficacy of occlusal splints in the treatment of bruxism: A systematic review. J. Dent., 108, 103621. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2021.103621

Опубліковано

12.06.2025

Як цитувати

Канюра, О. А., & Мельник, Б. М. (2025). Етіопатогенетичні чинники появи денного та нічного бруксизму у дітей і дорослих, методи їх діагностики та лікування. Стоматологія. Медицина. Реабілітація, 1 (1), 20-23. https://doi.org/10.64124/DMR-2025-1-20

Схожі статті

31-35 з 35

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.