Тривожні стани у cтудентів та їхній вплив на розвиток шкідливих ротових звичок
DOI:
https://doi.org/10.64124/DMR-2025-3-4-4Ключові слова:
тривожність, соціальний стрес, хронічний стресор, шкідливі ротові звички, студентиАнотація
Вступ. Хронічний психоемоційний стрес і тривожність дедалі частіше розглядаються як важливі чинники, що сприяють розвитку порушень зубощелепної системи, зокрема через їхній зв’язок із шкідливими ротовими звичками. Ця проблема набула особливої актуальності в умовах тривалої соціальної нестабільності.
Мета. Оцінити рівень тривожності та хронічного соціального стресу, а також визначити їхній взаємозв’язок зі шкідливими ротовими звичками, що можуть сприяти розвитку порушень зубощелепної системи.
Матеріали та методи. Було проведене кількісне поперечне дослідження серед 60 студентів стоматологічного факультету Івано-Франківського національного медичного університету. Для виявлення шкідливих ротових звичок (прикушування губ, ротове дихання, підтримка голови руками під час онлайн-навчання) використовували анонімне анкетування. Рівень тривожності оцінювали за допомогою шкали Спілбергера-Ханіна (STAI). Дослідження проводили в контексті тривалого соціального стресу, зумовленого війною в Україні.
Результати. Отримані дані продемонстрували високу поширеність підвищеного рівня тривожності серед респондентів, причому значна частина учасників перебувала у стані хронічного емоційного стресу. Тривалий стрес корелював із появою та закріпленням шкідливих ротових звичок. Своєю чергою, ці звички є факторами ризику розвитку набутих зубощелепних аномалій та дисфункцій скронево-нижньощелепного суглоба. Багато респондентів відзначали суб’єктивне емоційне полегшення під час реалізації таких звичок, що вказує на їхню роль як дезадаптивних копінг-механізмів.
Висновки. Хронічний соціальний стрес та підвищений рівень тривожності сприяють формуванню та підтримці шкідливих ротових звичок, що може негативно впливати на розвиток і функціональний стан зубощелепної системи. Отримані результати підкреслюють важливість раннього виявлення психоемоційних факторів ризику та впровадження профілактичних і міждисциплінарних підходів до лікування.
Посилання
1. Bimstein, E., Wilson, J., Lustmann, J. (1995). Oral habits and their relationship to dentofacial development: a review. ASDC J Dent Child, 62(6), 414–419.
2. Cannon, W. B. (1932). The Wisdom of the Body. New York: Norton. DOI: https://doi.org/10.1097/00000441-193212000-00028.
3. Fellus, P., Bourdiol, P. (2006). Emotional factors and oral parafunctions in children. Orthod Fr, 77(3), 215–222. DOI: https://doi.org/10.1051/orthodfr/200677105.
4. Gellhorn, E. (1967). Principles of autonomic-somatic integration. Minneapolis: University of Minnesota Press.
5. Genco, R. J, Borgnakke, W. S. (2013). Risk factors for periodontal disease. Periodontol 2000, 62(1), 59–94. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0757.2012.00457.x.
6. Graber, L. W., Vanarsdall, R. L., Vig, K. W. L., & Huang, G. J. (2017). Orthodontics: Current Principles and Techniques. 6th ed. St. Louis: Elsevier.
7. Kurapov, A., Pavlenko, V., Drozdov, A., Bezliudna, V., Reznik, A., Isralowitz, R. (2023). Toward an understanding of the Russian-Ukrainian war impact on university students and personnel. J Loss Trauma, 28(2), 167–174. DOI: https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2084838.
8. Lobbezoo, F., Ahlberg, J., Raphael, K. G., Wetselaar, P., Glaros, A. G., Kato, T., et al. (2018). International consensus on assessment of bruxism. J Oral Rehabil, 45(11), 837–844. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.12663.
9. Manfredini, D., Winocur, E., Guarda-Nardini, L., Paesani, D., Lobbezoo, F. (2013). Epidemiology of bruxism in adults: systematic review. J Orofac Pain, 27(2), 99–110. DOI: https://doi.org/10.11607/jop.921.
10. Makhlynets, N., Ozhogan, Z., Pantus, A., Pyuryk, M., & Fedorov, S. (2023). Influence of bad habits on the development of acquired deformations in the maxillofacial area. Wiad Lek, 76(7), 1650–1658. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202307120, PMID: 37622510.
11. Proffit,W. R., Fields, H. W., Larson, B. E., & Sarver, D. M. (2019). Contemporary Orthodontics. 6th ed. St Louis: Elsevier.
12. Quek, T. T., Tam, W. W., Tran, B. X., Zhang, M., Zhang, Z., Ho, C. S., et al. (2019). The global prevalence of anxiety among medical students: a meta-analysis. Int J Environ Res Public Health, 16(15), 2735. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph16152735.
13. Rotenstein, L. S., Ramos, M. A., Torre, M., Segal, J. B., Peluso, M. J., Guille, C., et al. (2016). Prevalence of depression, depressive symptoms, and suicidal ideation among medical students: systematic review and meta-analysis. JAMA, 316(21), 2214–2236. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2016.17324.
14. Solow, B., & Kreiborg, S. (1977). Soft-tissue stretching: a possible control factor in craniofacial morphogenesis. Scand J Dent Res, 85(6), 505–507. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0722.1977.tb00587.x.
15. Son, C., Hegde, S., Smith, A., Wang, X., & Sasangohar F. (2020). Effects of COVID-19 on college students’ mental health. J Med Internet Res, 22(9): e21279. DOI: https://doi.org/10.2196/21279.
16. Spielberger, C. D. (2015). State-Trait Anxiety Inventory: A comprehensive bibliography. Palo Alto: Consulting Psychologists Press.
17. Wathelet, M., Duhem, S., Vaiva, G., Baubet, T., Habran, E., Veerapa, E., et al. (2020). Factors associated with mental health disorders among university students during the COVID-19 lockdown. JAMA Netw Open, 3(10): e2025591. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.25591.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Стоматологія. Медицина. Реабілітація
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Як цитувати
