Засоби на основі гіалуронової кислоти в комплексному лікуванні порушень архітектоніки присінка ротової порожнини: правове регулювання та політика охорони здоров’я

Анотація

Актуальність. Підвищення ефективності діагностики та комплексного лікування пацієнтів із зубощелепними аномаліями, асоційованими з порушеннями архітектоніки присінка ротової порожнини, залишається вагомою проблемою сучасної стоматології. Це зумовлено тим, що анатомічні структури, такі як вуз­дечки губ, щічні тяжі та анкілоглосія, є важливими етіологічними чинниками розвитку зубощелепних аномалій, можуть сприяти рецидивам після ортодонтичного лікування та призводити до рецесії ясен. Це питання має також правове значення, оскільки ефективність лікування залежить від належного нормативного забезпечення та фактичної доступності спеціалізованої стоматологічної допомоги в межах системи охорони здоров’я. Обмежене впровадження сучасних доказових підходів у клінічні стандарти, поряд із нерівним доступом пацієнтів до комплексного лікування, зумовлює необхідність удосконалення правових та організаційних механізмів забезпечення якості медичної допомоги.
Мета. Оцінити ефективність комплексного лікування пацієнтів із зубощелепними аномаліями, що супроводжуються змінами архітектоніки присінка ротової порожнини, із застосуванням хірургічної корекції та різних підходів післяопераційної терапії. Обґрунтувати необхідність удосконалення нормативно-правової бази та інтеграції сучасних доказових підходів у систему державної політики охорони здоров’я України.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів віком 12–15 років із зубощелепними аномаліями та порушеннями архітектоніки присінка ротової порожнини. Усім пацієнтам було проведено хірургічну корекцію присінка ротової порожнини загальноприйнятим методом із загоєнням рани вторинним натягом. Пацієнтів розділили на дві групи: група I отримувала “Chlorhexidine-Denta” у післяопераційному періоді; група II отримувала комбінацію “Chlorhexidine-Denta” та гелю на основі гіалуронової кислоти (Gengigel). Для оцінки стану тканин присінка ротової порожнини проводили клінічні, цитоморфометричні та реографічні дослідження.
Результати. У пацієнтів спостерігалися виражені зміни архітектоніки присінка ротової порожнини: висота прикріплення вуздечки губи була меншою за 5 мм, а сполучнотканинні тяжі в ділянці іклів та премолярів були присутні у 96,7% (29⁄30) випадків. Клініко-лабораторні дані свідчили про зниження кровопостачання тканин присінка. Після лікування між двома групами спостерігалися статистично значущі відмінності (p < 0,05). Пацієнти II групи продемонстрували кращі результати, зокрема формування нормотрофічних рубців, відсутність рецидивів та рецесії ясен у ділянці іклів та премолярів, а також нормалізацію клініко-лабораторних показників.
Висновки. Комплексний підхід до лікування порушень архітектоніки присінка ротової порожнини, що включає хірургічну корекцію та застосування засобів на основі гіалуронової кислоти у післяопераційному періоді, забезпечує покращення клінічних результатів, сприяє оптимальному загоєнню тканин та суттєво знижує ризик виникнення ускладнень і рецидивів.