Особливості мастоптозу молочних залоз та методи хірургічної естетичної корекції

Анотація

У світі в останні роки різноманітні естетичні хірургічні процедури набувають дедалі більшої популярності серед різних верств населення. За статистичними даними Міжнародного товариства естетичної пластичної хірургії (ISAPS), з проведених пластичних операцій на молочних залозах ця естетична хірургічна ­процедура зайняла друге місце (2 174 616) після ліпосакції (2 303 929).
В Україні пластичні операції на молочних залозах у жінок також дуже популярні. За останні роки кількість естетичних операцій щодо косметичних дефектів молочних залоз збільшилася втричі. 
Одним з естетичних дефектів молочних залоз є мастоптоз. Це опущення молочних залоз внаслідок природних чи генетично обумовлених причин. Супроводжується він деформацією залоз, втратою пружності, жировим дисбалансом, що неможливо відкоригувати фізичними вправами, а лише хірургічною естетичною корекцією.
Мета: здійснити огляд провідних досліджень щодо особливостей мастоптозу, на основі теоретичного та клінічного матеріалу проаналізувати методи хірургічної корекції на молочних залозах для розв’язання естетичних проблем.
Матеріал і методи. Огляд провідних досліджень базувався на виявленні у пошуковій системі з біомедичних досліджень PubMed, а також у вільному доступі Google Scholar наукових публікацій, присвячених дослідженню специфіки й особливостей хірургічного втручання під час естетичної процедури на молочних залозах. Значну увагу приділено пошуку й аналізу наукових публікацій, у яких висвітлено особливості мастоптозу, та методам корекції естетичних хірургічних втручань на молочних залозах з метою усунення проблеми. 
Результати та обговорення. Мастоптоз молочних залоз є загальним симптомом для жінок різного віку та може викликати значний стрес у повсякденному житті. Ступінь мастоптозу визначають за класифікацією Regnault, за якою груди оцінюють за відносним положенням соска відносно підгрудної складки. Мастоптоз молочної залози коригують різними хірургічними підходами зі специфічними показаннями та нюансами, що супроводжують кожну методику. Для досягнення відмінних хірургічних результатів та високої задоволеності пацієнтів важливе оцінювання ступеня птозу молочної залози та вибір відповідних методик мастопексії, а також роль міждисциплінарної команди під час початкового обстеження, лікування та післяопераційного відновлення хворих.
Висновок. На основі аналізу теоретичного та клінічного матеріалу встановлено, що у разі вираженого мастоптозу молочних залоз може застосовуватися як одномоментна, так і двомоментна мастопексія та аугментаційна мамопластика. Вони не відрізняються між собою за частотою незадовільних результатів, що вимагали коригувальних втручань. Як свідчить аналіз наукової літератури, невирішеність питань та пошук ефективних методів хірургічної корекції у разі вираженого мастоптозу молочних залоз потребує подальшого поглибленого ­вивчення цієї проблеми.